Ескалація війни за участю Ірану, Сполучених Штатів та їхніх регіональних союзників стрімко змінила глобальні енергетичні ринки. Лише за один тиждень геополітична напруженість на Близькому Сході — регіоні, де видобувається приблизно третина світової нафти — спричинила найбільший за останні роки стрибок цін на нафту, водночас змінивши очікування щодо інфляції, енергетичної безпеки та геополітичних ризиків.
У цій статті розглядається роль президента США Дональда Трампа в конфлікті, економічні наслідки, які спостерігалися протягом останнього тижня, а також поточна ситуація на світових ринках нафти та енергетики.
Політична реакція Трампа та стратегічні заяви
Протягом останнього тижня президент Трамп захистив військову ескалацію, пов’язану з Іраном, і публічно визнав економічні наслідки конфлікту. У заявах щодо зростання цін на пальне Трамп зазначив, що вищі ціни на енергоносії є необхідною платою за геополітичну безпеку, назвавши подорожчання нафти «дуже невеликою ціною» за глобальну стабільність.
Водночас адміністрація запустила нові ініціативи, спрямовані на захист глобальних енергетичних потоків, включаючи програму морської безпеки для захисту маршрутів танкерів у Перській затоці.
Ці заходи безпосередньо пов’язані з занепокоєннями навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів у світі. Приблизно 20% світових поставок нафти зазвичай проходить через цю вузьку морську артерію, тому будь-які перебої можуть спричинити серйозний шок для глобальних енергетичних ринків.
Після військових ударів і відповідних дій у регіоні рух танкерів різко скоротився: обсяги судноплавства впали приблизно на 70%, а в деяких випадках майже повністю зупинилися, що змусило багато судноплавних компаній призупинити свою діяльність.
Нафтові ринки: історичний тижневий стрибок
Енергетичні ринки відреагували на конфлікт практично миттєво. У дні після ескалації обидва ключові нафтові бенчмарки продемонстрували історичну волатильність:
- Brent зріс приблизно з 92,69 долара за барель на початку тижня до понад 110 доларів, а в окремі моменти досягав 119,50 долара за барель.
- West Texas Intermediate (WTI) продемонстрував подібну динаміку, піднявшись приблизно з 90,90 долара за барель майже до 119 доларів на піку.
Це зростання стало найбільшим тижневим підвищенням цін на нафту з часів ринкового шоку під час пандемії COVID-19 у 2020 році: Brent додав близько 27% лише за один тиждень, а WTI зріс більш ніж на 35%.
У ширшому ринковому контексті ціни на нафту знову перевищили психологічно важливу позначку в 100 доларів за барель уперше з 2022 року, що відображає серйозні побоювання щодо глобальних поставок енергоносіїв.
Деякі аналітики попереджають, що якщо перебої триватимуть, ціни можуть наблизитися до рівнів попередніх енергетичних криз і потенційно перевищити 120 доларів за барель.
Перебої з постачанням на Близькому Сході
Кілька структурних факторів посилили ціновий шок:
- Скорочення видобутку в країнах Перської затоки
Видобуток нафти в Іраку, Кувейті та Об’єднаних Арабських Еміратах зменшився через зростання загроз безпеці та різке падіння танкерних перевезень. - Атаки на інфраструктуру
Енергетичні об’єкти по всьому регіону — включаючи нафтопереробні заводи та сховища — зазнали атак, що посилило невизначеність щодо стабільності постачання. - Проблеми з морською логістикою
Через зростання ризиків у Перській затоці багато танкерів уникають цього регіону, що спричиняє затримки поставок і додаткові логістичні обмеження.
У сукупності ці перебої створили найсерйозніший ризик для постачання нафти за останні два десятиліття, за оцінками аналітиків енергетичного ринку.
Ринки природного газу та СПГ
Хоча найрізкіший стрибок відбувся на нафтових ринках, ринок природного газу також зазнав значного впливу.
Європейські ціни на природний газ зросли приблизно з 30 € за МВт·год до понад 60 € лише за кілька днів, після чого стабілізувалися на рівні близько 48 € за МВт·год через побоювання перебоїв постачання з регіону Перської затоки.
Ситуація погіршилася після повідомлень про те, що іранські безпілотники атакували ключову газову інфраструктуру Катару, що змусило державну енергетичну компанію тимчасово зупинити виробництво та оголосити форс-мажор за кількома контрактами на постачання СПГ.
Оскільки Катар є одним із найбільших у світі експортерів зрідженого природного газу, будь-які тривалі перебої можуть суттєво вплинути на глобальний енергетичний баланс.
Макроекономічні наслідки
Різке зростання цін на енергоносії вже має значні наслідки для світової економіки.
По-перше, дорожча нафта збільшує транспортні та виробничі витрати, що безпосередньо посилює інфляційний тиск. Аналітики оцінюють, що стабільні ціни вище 100 доларів за барель можуть додати до 0,8 відсоткового пункту до глобальної інфляції.
По-друге, фондові ринки вже відреагували зниженням: основні світові біржові індекси падають, оскільки інвестори переходять до більш безпечних активів на тлі геополітичної невизначеності.
Нарешті, уряди розглядають надзвичайні заходи, включаючи можливе використання стратегічних нафтових резервів та координацію дій міністрів енергетики країн G7 для стабілізації ринків.
Перспективи енергетичних ринків
Подальша динаміка світових енергетичних ринків значною мірою залежатиме від тривалості конфлікту та його географічного масштабу.
Якщо військові операції залишаться обмеженими, а судноплавні маршрути поступово відновляться, ціни на нафту можуть знизитися до діапазону 80–90 доларів за барель у найближчі місяці. Однак затяжний конфлікт — або подальші перебої в судноплавстві через Ормузьку протоку — можуть підштовхнути ціни значно вище 120 доларів за барель і спровокувати ширшу глобальну енергетичну кризу.
Наразі війна, пов’язана з Іраном, уже продемонструвала ключовий урок геополітичної економіки: енергетичні ринки залишаються надзвичайно чутливими до політичних ризиків на Близькому Сході. Рішення, які ухвалюватимуться у Вашингтоні, Тегерані та інших регіональних столицях у найближчі тижні, визначатимуть не лише результат конфлікту, а й траєкторію світової економіки у 2026 році.